Онко портал » Дмитро Гурін: про саркому, кнопки виклику і ремонт у відділенні

Дмитро Гурін: про саркому, кнопки виклику і ремонт у відділенні

Дмитро Гурін – колишній пацієнт з онкодіагнозом і теперішній народний депутат.  На своїй сторінці у ФБ написав: «Рівно 7 місяців тому мене поклали на операційний стіл і за п’ять годин привезли назад у відділення онкоортопедії Національного інституту раку вже без саркоми у нозі».

До  Інституту раку  Дмитро потрапив у січні.  Згадує, що тоді коридорами лікувального корпусу  гуляв вітер мінусової температури,  а люди в зимових куртках стояли під дверима кабінетів, бо не було де сісти. Лікарняний простір трохи нагадував крижане пекло з фільму про апокаліпсис.

Того ж місяця Дмитру почали проводити хіміотерапію – для цього на півтори доби доводилося госпіталізуватися. Щораз 24 години під крапельницею. «Добу ти пристебнутий до крапельниці, що висить на добротній залізній стійці з колесами. Йдеш вночі в туалет, стійка підстрибує на кожному шві плитки, колеса гримлять, чують всі».

Відділення ортопедії: до ремонту і після.

 А ще вночі , коли когось  з  пацієнтів нудило або треба було сходити в туалет, він кричав на все відділення, щоб покликати   медсестру – кнопки виклику у відділенні не було.  Ніхто й не здогадувався про можливість її існування. Пацієнти тихо плакали  біля своїх родичів,  підозрюючи, що скоро з ними попрощаються.  Дмитро пише,  для нього тоді відділення пахло смертю і важко було повірити, що там де все старе і  розбите, тебе можуть врятувати  від такої складної хвороби.  І тоді у березні, ще «не депутат» Дмитро Гурін відкрив благодійний збір на кнопки для виклику медичних сестер. Гроші надіслали сотні людей  — понад 210 тисяч гривень. Цих коштів  було точно більше, ніж на кнопки і частина відразу пішла на медичне обладнання.

А потім Дмитро  зателефонував  своєму лікарю Віктору Костюку і сказав , що на рахунку залишилася ще частина зібраних коштів – вирішили вкласти їх в ремонт. До справи підключилися друзі, бізнес-партнери, просто небайдужі. Хтось вкладався  роботою, матеріалами і грошима – і  ремонт ставав дедалі тотальнішим. К пише Дмитро , відділення стало створювати атмосферу зовсім для інших думок: « Я не хворію, я тут лікуюся».

Марина Орап. Як не боятися розголосу про те, що ти хворієш.

 «Вся ця історія — про вас. Дякую всім, хто зробив це можливим. За весь цей час я написав один пост в фейсбуці і зробив один телефонний дзвінок. Тут немає моїх грошей і моїх зусиль», – подякував усім Дмитро Гурін.

Тепер уже народний депутат Дмитро Гурін, надихнувшись успішним кейсом, вирішив не зупинятися: «Я відкриваю збір на інклюзивні туалети у відділенні!»  І оскільки не може приймати гроші на свої рахунки, оголосив пошук пацієнтського фонду, який до цього долучиться.  

Радимо прочитати.

П’ять питань, які варто поставити онкологу

Як діагноз допоміг знайти улюблену справу

(Відвідувачів всього: 96, сьогодні: 1)
error

Всі статті розділу: "Прочитати"