Питання про те, коли краще ставити імпланти після мастектомії – дуже актуальне, оскільки радикальне видалення молочної залози широко використовують у лікуванні онкопатології. Це дозволяє позбутися самої пухлини і допомагає запобігти поширенню метастазів.
Коли йдеться про повне видалення тканин грудей або їх значної частини постає питання реконструкції: коли і яким чином краще її проводити, чи не зашкодять наступні лікувальні процедури імплантам.
Є кілька поглядів на це, тому наведу свою думку, яка грунтується на досвіді.
Я не раджу ставити імпланти під час операції з видалення пухлини. Особливо, коли попереду променева терапія, яка спричиняє значний вплив на організм. Ослаблені впливом хіміотерапії і променевої терапії тканини, судини важко загоюються. Я б радив почекати з реконструкцією півроку, а то і рік після завершення лікування.
Імплант все ж таки – стороннє для організму тіло, яке розміщується в тканині. Коли видаляють пухлину і тканини, організму потрібно багато зусиль для відновлення. Річ у тім, що після видалення тканини грудей, шкірні покриви стають дуже тонкими і це значною мірою впливає на прогноз приживлюваності імпланта.
Буває так, що імплант не утримується в тканинах і просто випадає (екструзія імпланта). Тому в своїй практиці я рекомендую розділяти етапи видалення пухлини і реконструкції грудей на два етапи. Під час першого етапу відбувається радикальне видалення пухлини. І через 6 місяців після закінчення спеціального лікування (променевої і хіміотерапії) можна проводити реконструкцію молочних залоз за допомогою імпланту. Оскільки 6 місяців – це мінімальний термін, коли відбувається відновлення тканин грудей, тому вже можна виконувати операцію з малими ризиками.
Безумовно, правило 6 місяців є правомірним для реконструкції грудей за допомогою імплантів. Реконструкцію також можна виконувати і власними тканинами. Але ми повинні розуміти, що відсутність факторів ризику з боку стороннього тіла у вигляді імпланта, не позбавляє ризиків приживлюваності і власних тканин. Про ці ризики варто знати.