Онко портал » Ігор МАЛИШЕВСЬКИЙ: «За перше півріччя маємо на Буковині недодіагностику онкозахворювань десь у 300 випадків»

Ігор МАЛИШЕВСЬКИЙ: «За перше півріччя маємо на Буковині недодіагностику онкозахворювань десь у 300 випадків»

30.07.2020

Онкодопомога у регіонах – від діагностики до реабілітації.  Наскільки готові медичні заклади, чи   «доїздять» пацієнтки на лікування, чи  розуміють важливість профілактичних обстежень. Цифри, факти і реальні історії  одужань.  Матеріалом з Буковини ми починаємо цикл публікацій про те, як  в регіонах борються з раком молочної залози. І хто перемагає.

Діагностувати хворобу на ранніх стадіях її розвитку – для онкології це питання першочергового значення. У боротьбі з раком молочної залози вчасна діагностика ще й дозволяє уникнути травматичних операцій, коли разом зі злоякісною пухлиною доводиться жінці видаляти уражену молочну залозу.

У Буковинському клінічному онкоцентрі кажуть – якщо лікування провести на самому початку захворювання,  показник п’ятирічного виживання в області наближений до світових відсотків – 93-95%. 

Тим прикріше називати онкологам інші статистичні дані. У 2019 році відсоток жінок з ІІІ-ІV стадією хвороби (з числа тих, хто звернувся з нею вперше за медичною допомогою) становив 31,4%. У 2018 році ця цифра була ще більшою – 33%, при середньоукраїнському показнику у 26%.

Буковинські онкологи напряму пов’язують високу занедбаність раку молочної залози з відсутністю чіткої роботи первинної ланки, а саме  сімейних лікарів, та відсутністю в Чернівецькій  області мамографічного скринінгу. А також з недостатньою серед буковинок культурою щодо піклування про своє здоров’я. 

                                      5 мамографів на область замість 15.

Для повноцінного функціонування скринінгової системи в медичних закладах Буковини потрібно мати 15 мамографів. Є всього 5, з яких тільки 2 – цифрові. До того ж лише один мамограф знаходиться в районному центрі (загальна кількість районів – 11). Решта – у Чернівцях, в комунальних і приватних медичних закладах. 

Самий же обласний онкологічний заклад працює на аналоговому апараті 20-річної давності. І хоча він у цілком задовільному стані, Національна служба здоров’я України не законтрактувала лікувальний заклад на оплату скринінгового пакету з мамографії  через невідповідність її вимогам наявного в центрі медичного обладнання. Старий мамограф не здійснює оцифрування рентгенівського випромінювання і не може зберігати інформацію про захворювання пацієнтів в оцифрованому вигляді. А це – основна вимога НСЗУ. 

Тож, оскільки цю послугу НСЗУ онкологічному центру не законтрактувала, вона наразі платна. Але її вартість цілком помірна, щоб раз на рік-два кожна жінка могла перевірити стан свого здоров’я щодо хвороби, яка незмінно тримає першість у загальній структурі злоякісних новоутворень серед жінок. 

У найближчих планах керівництва онкоцентру придбати сучасний мамограф. Вже підготовлена тендерна документація. 

Проте на закупівлю необхідної для області кількості високовартісних мамографів (ціна одного сягає до 7 млн грн) розраховувати не доводиться. Для повноцінного скринінгу до них ще потрібно мати апарати експертного класу УЗД-діагностики. 

Але і наявна на сьогодні в області технічна база дозволяє проводити профілактичні обстеження. Було б, як мовиться, бажання у самих жінок їх проходити.

Високий показник занедбаності раку молочної залози, пізнє звертання до лікарів не дають підстав говорити про високу свідомість буковинок у піклуванні про своє здоров’я і життя.  Для дієвої профілактичної діагностики раку молочної залози, скринінгом має бути охоплено не менше 80% жіночого населення, наголошують спеціалісти з онкології. Наразі маємо цифру на порядок меншу, з усіма негативними наслідками, які приховує така ситуація. 

«Для успішної боротьби з раком молочної залози в області потрібен інформаційний центр, який би взяв на себе обов’язки не тільки нагадувати, але й наполегливо запрошувати жінок, особливо з груп ризику, на мамографічне обстеження. Це, безумовно, дасть вагомий ефект, – розповідає керівник структурного підрозділу пухлин молочної залози ОКНМ

«Буковинський клінічний онкологічний центр» Ілля Тащук. – Кілька років тому наш тоді ще обласний онкологічний диспансер намагався реалізувати грантовий проект зі створення такого колл-центру в рамках програми ЄС з міжнародного співробітництва України, Румунії і Молдови. Втілити проект тоді не вдалася, проте ідея у нас є і ми знаємо, як її реалізувати при наявності фінансів. Чекаємо слушного моменту».

Тож лікарі онкологічного центру не втомлюються закликати буковинок проводити хоча б самообстеження, усіма можливими засобами популяризуючи його нескладні методи. Це також важливий профілактичний спосіб уберегтися від біди. 

                   Зменшення кількості діагнозів  – не зменшення захворюваності

В середньому Чернівецька область щороку має 220-240 первинно виявлених випадків раку молочної залози. Зменшення цієї цифри зовсім не означає зменшення захворюваності за фактом. Це свідчить про недообстеження. 

Варто сказати, хвороба дуже рідко, але все ж таки зачіпає і чоловіків. У рік лікарі діагностують 4-5 таких випадків. 

В позитивних параметрах боротьби з раком молочної залози знаходиться ще один показник роботи Буковинського клінічного онкологічного центру, а саме – охоплення 84,8% від числа пацієнтів, яким розпочате лікування. У 15%, що залишилися, потрапляють жінки, які від лікування відмовилися чи з об’єктивних причин отримують симптоматичну допомогу за місцем проживання.

До речі, у Буковинському онкологічному центрі чимало пацієнтів з сусідніх областей. І не тільки з тої причини, що їм зручніше і швидше приїхати у Чернівці, аніж у свій обласний центр. Вони знають, що отримають тут висококваліфіковану допомогу. 

«Певною мірою, це виявлення довіри до буковинських онкологів, – зазначає в.о. генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» Ігор Малишевський. – Окрім того, для нашого закладу це додаткові фінансові надходження. Адже за умовами другого етапу медичної реформи, “гроші ходять за пацієнтом”. Тобто, наші потенційні

пацієнти отримують електроне направлення у свого сімейного лікаря на консультацію чи госпіталізацію і можуть самі обирати лікувальний спеціалізований заклад. У тому числі для лікування пухлин молочної залози. Така система дає нам змогу розвиватись і удосконалюватися. За кошти, зароблені з НСЗУ, ми системно закуповуємо нове обладнання, віддаючи перевагу саме діагностичному для попередження онкологічних захворювань. Проводимо також зараз ремонти 5-ти відділень. Структурний підрозділ пухлин молочної залози незабаром зайде в реконструйоване приміщення, і ми зможемо запропонувати пацієнтам відмінні умови перебування в нашому лікувальному закладі». 

                                 Науковці  і клініцисти в операційних поруч

Буковинський клінічний онкоцентр плідно співпрацює з Буковинським медуніверситетом. Науковці кафедри онкології і радіології розробляють і запроваджують у практику новітні ефективні методики лікування раку молочної залози. Свого часу саме  вони  одними з перших в Україні  освоїли метод сторожової лімфаденектомії.

«Кожний випадок, а вони різні за гістологічною та імуногістохімічною структурою, розглядаємо за участі онкохірурга, радіолога, хіміотерапевта і тоді визначаємо найефективнішу схему лікування, прагнучи її максимально спрямувати на збереження ураженого органу, – розповідає Ігор Малишевський. – Це не завжди вдається. І тоді онкохірурги намагаються при операційному втручанні одночасно провести відновлення молочної залози. Або можуть застосовувати віддалену реконструктивну операцію через рік два після основної. У рік проводиться до сорока онкопластичних операцій. Результати хороші». 

Чернівецькі онкологи, які спеціалізуються на лікуванні раку молочної залози, реконструктивні операції також запровадили одними з перших в країні. А навчали їх цим методикам австрійські пластичні хірурги Йозеф Хаслінгер і Рене Целковський з міста Лінц.

«Це був дружній візит. Наші колеги приїхали до нас в чернівецьких онкологічний диспансер і проводили в операційних мало не 16 годин на добу, намагаючись максимально навчити наших онкохіругів усім нюансам таких операцій, а вони довготривалі, технологічно складні. Чернівці вони бачили тільки вночі, коли нарешті виходили з лікарні відпочити»…

Коронавірус вніс свої корективи у роботу Буковинського клінічного онкологічного центру загалом, так і в кожний структурний підрозділ зокрема.  

«За перше півріччя ми маємо недодіагностику онкологічних захворювань десь у 300 випадків, – зазначає Ігор Малишевський. – У другому кварталі ми проконсультували 1040 пацієнтів, а це удвічі менше, ніж зазвичай. Водночас циклічність пацієнтів, які знаходилися на лікуванні, ніяк не зменшилася. Незважаючи на запроваджений в області жорсткий карантин та відсутність міжрайонного сполучення пацієнти  приходили вчасно на планові процедури і оперативні втручання. Вони розуміють, що зупиняти і переривати лікування ніяк не можна».

Світлана ІСАЧЕНКО.

(Відвідувачів всього: 393, сьогодні: 1)
error

Всі статті розділу: "Нове про рак молочної залози, Публікації"